Костенко, Л. Ліна. Триста поезій. Вибрані вірші. – вид. 16-те. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. – 416 с. – (Українська Поетична Антологія)
З перших рядків збірки”Триста поезій” поринаєш у світ неповторного таланту письменниці. Ліричні вірші, близькі кожній людині. Вони торкаються найпотаємніших куточків серця. Майстриня слова у віршованій формі повертається до вічних людських цінностей: любові до батьківщини, вірності, кохання, відданості власним переконанням.
До книги Ліни Костенко – улюбленої української поетеси кінця другого-початку третього тисячоліття – увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості – від ранньої поезії до сьогодення, патріотична та інтимна лірика, а також уривки з романів у віршах ”Берестечко” та поеми ”Маруся Чурай”. Збірка є найбільш повним виданням віршів Костенко, виданим за часів незалежності України!
На думку поета, видавця, власника та директора видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Івана Малковича, ця книга має бути в кожній родині.
”... Перший розділ – тут вперше зібрана любовна лірика. Починається книжка – ”Спини мене, отямся і отям”. І я дуже щасливий, що вона пройшла саме в такій версії. Мені здається, що ця книжка має бути в кожній родині. Тому що, знаєте, в нашій літературі, в нашій культурі бракує частотності цитувань. Тобто, коли ми щось хочемо процитувати, ми цитуємо з російських, радянських фільмів щось, бо воно на поверхні. Чи, наприклад, з літератури російської – з Пушкіна. А тут я вважаю, що Ліна Костенко – це останній епічний поет, тому що романи її такі, як ”Маруся Чурай”, ”Берестечко” – це великі форми, зроблені досконало, версифікаційно. Там кілька планів, шарів мови різної – давньої. Це дивовижні речі. Це як Байрон починав. І мені здається, що Ліна Костенко – остання з епічних поетів. Але вона ще й дуже ніжна”.
