Loading
Щоразу, як я починаю писати книгу, я відчуваю себе засудженим до дворічного терміну, тому що книга – те саме що дитина. Спочатку ти маєш дати їй життя, потім – дбати про неї, і тільки потім вона починає ходити і, нарешті, говорити.

Серед письменників другої половини ХХ століття особливе місце займає італійський письменник Умберто Еко – вчений та інтелектуал світового масштабу, філософ, лінгвіст, літературний критик, спеціаліст із семіотики та з історії середньовічної Європи. Його праці перекладено практично усіма європейськими мовами.

Один з найпопулярніших письменників сучасної літератури, Умберто Еко (5 січня 1932 – 19 лютого 2016) народився у містечку Алессандрія (Італія, регіон П'ємонт). Родинне прізвище Еко (Есо) є акронімом, складеним з перших літер латинського словосполучення «Ex Caelis Oblatus», що означає – «подарунок з неба», яке було дане його дідові міськими урядовцями.

Він здобув гуманітарну освіту в Туринському університеті , працював у редакції культури Радіотелебачення Італії. Викладав у Турині, Мілані та став професором Болонського університету.

Був енциклопедично ерудованою та творчо багатогранною особистістю. Він написав сім романів, кілька книг для дітей та десятки наукових та публіцистичних творів.

В сучасному світі Умберто Еко є самим читаним автором у світі. Крім відомих романів «Ім'я рози», «Маятник Фуко», «Острів напередодні» і «Бавдоліно», «Таємниче полум’я цариці Лоани», «Празький цвинтар» і «Справа Бонда», Еко є автором численних наукових праць із семіотики, лінгвістики, теорії літератури, теорії культури, естетики та моралі. Однак світову славу Умбертові Еко принесла не його наукова діяльність, а літературна. Хоча у тканину оповіді кожного роману залучені знання, здобуті ним із своїх наукових досліджень.

Умберто Еко – блискучий оповідач. Еко пише зрозуміло й прозоро, для того, щоб читати його романи, не треба знати щось про середньовічну Італію, а стиль талановитого італійця пізнаєш відразу.

Еко – по-справжньому «народний письменник»: роман «Ім’я рози» не лише став світовим бестселером, а й десять років поспіль був на першому місці «Гарячої двадцятки тижня» (найкращих книжок Італії, на думку самих італійців). Кожен, хто читав хоча б один твір або есей Еко, знає, що він –глибоко іронічний автор. Навіть вбиваючи своїх героїв, Еко робить це з гумором. Тільки у його романах персонаж ґине тому, що з’їдає книжку (ще й не будь-яку, а трактат Аристотеля про комедію!), Христос може сміятися, а «торгівля мріями» – це бізнес.

Водночас, теоретичні праці Еко – приклад якісного академічного літературознавства: «Семіотика та філософія мови», «Межі тлумачення», «Відкритий твір», «Загальна теорія семіотики», «Запеклі війни й медіа-популізм», «Хроніки плинного суспільства», «Історія європейської цивілізації», «Не сподівайтеся позбутися книжок».

Еко дає нам універсальний рецепт, як написати роман. Якщо уважно прочитати «Нотатки на полях «Імені рози», «Шість прогулянок літературним лісом», «Про літературу» та «З бібліотеки» можна скласти план-схему, як створити роман рівня, якщо не нобелівки, то, принаймні, премії «Книжка року ВВС».

Умберто Еко любив життя, піццу, малював та грав на флейті. Життєрадісний італієць Умберто Еко – цікава медіафігура, він жваво роздавав інтерв’ю, читав лекції по всьому світу і співпрацював з журналом «Il Verri».

Така публічність цілком відповідала ренесансному гуманізму письменника, адже, на його думку, література має не лише розважати, а й виховувати.

Читати книгу «Ім’я рози» онлайн можна на порталі УкрЛіб:

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=160

Подивитись фільм «Ім’я рози» можна за посиланням:

http://moviestape.net/katalog_filmiv/detektyv/8661-imja-trojandy.html