Loading

Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка назвав імена переможців премії 2020 року.

У номінації "Література" цьогоріч обрано двох лауреатів.

Відчай і жах тут перемішується з парадоксами буденного мислення, в якому людині не хочеться вірити в найгірше вже навіть тоді, коли все ясно. Психологізм — одна з головних рис цих віршів Маріанни Кіяновської. Він робить книжку «Бабин Яр. Голосами» очікувано важкою. До її сприйняття, читання потрібно бути готовими. По-перше, звісно, емоційно. По-друге, інформаційно — в історії масових розстрілів у Бабиному Яру варто орієнтуватися. Хоча можливий також обернений варіант: прочитати книжку й зацікавитись історичними подробицями трагедії.

Історичні подробиці свідчать про неабияке багатоголосся та строкатість жертв Яру. Хоча серед героїв книжки Кіяновської домінують персонажі, про яких можна сказати лише те, що вони прості кияни єврейського походження, поезія не дає забути й інші «категорії» загиблих. А в Бабиному Яру, як відомо з досліджень, полягли також військовополонені, пацієнти сусідньої психіатричної клініки, вчорашні колаборанти, які чимось не догодили нацистам, комуністи та націоналісти (зрештою, можливо, найзнанішою сьогодні жертвою Бабиного Яру є Олена Теліга, талановита поетка з мельниківської ОУН). Є дані, що ховали тут і жертв Голодомору.

Проект "ТАК, АЛЕ..." – унікальний продукт співпраці двох видатних митців сучасності, – ТАРАСА ПРОХАСЬКА та ОЛЕНИ ПРИДУВАЛОВОЇ. Творча колаборація письменника та художниці – одкровення та неймовірне співпадіння їх поглядів на життя та світ, рідкісне "попадання" в один чудовий процес, який неймовірно точно відтворив філософію мистецького простору обох авторів.

Нова збірка короткої прози "Так, але..." – це гарне поліграфічне видання. Її хочеться тримати в руках, гортати, переглядати, торкатися, ну і, звісно, читати.

Візуальна складова в цьому виданні дуже важлива: яскраві художні роботи доповнюють сказане автором і творять самобутню атмосферу його книжки. Щодо змісту. Назва його відображає щонайкраще: стверджувальна частина "Так" немов би наводить нас на думку про якісь усталені і звичні речі, а заперечна "але" натякає на те, що речі ці мають й інший бік, і поглянути на них можна по-іншому, від чого зміниться їхнє значення, роль цих речей в нашому житті стане зовсім іншою, а незначні на перший погляд деталі можуть мати насправді вагоме, а то й вирішальне значення в певних ситуаціях.

На цю новинку чекали довго і з нетерпінням. Поціновувачів творчості Прохаська більшає з кожною його книгою, бо хто прочитав його хоча б раз, вже ніколи не розлюбить ціє унікальної заспокійливої манери оповіді та самого оповідача, здатного розповідати про все на світі просто і з глибокою життєвою мудрістю.

Використані матеріали з щоденної всеукраїнської газети «День», рубрика «Україна Incognita».