Хотинська битва 1621 — битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотина, завершальний етап Хотинської війни 1620–1621.
Битва під Хотином у 1621 році була однією з найбільших битв у Європі ХVІІ століття. В битві з одного і з другого боку було задіяно більш як 300 тисяч воїнів. Безперервно грізно гриміли постріли з 300 гармат.
“Більше 60 гармат гриміли безперервно, небо палало, а повітря затьмарювалося димом, земля тремтіла, стогнали стіни, скелі розпадались на куски. Що бачило око протягом дня, того не описати. Не можна висловити точно з яким завзяттям мужністю, або скоріше відчаєм билися обидві сторони.”
Силою, що взяла на себе таку місію в той надзвичайно складний час, постало козацтво. Саме воно не тільки створило власну військово-політичну організацію, а й стало носієм ідеї про необхідність власного державного утворення, практичне втілення якої відбулося в середині ХVІІ століття із виникненням Української козацької держави.
Участь запорозьких козаків у Хотинській війні відіграла велику роль в історії України, Польщі та інших країн Східної Європи. Козаки воювали проти турецько-татарської армії не тому, що цього хотіли польські магнати, шляхтичі, королівський уряд і гетьман П. Сагайдачний. Головним завданням козацького війська було відбити наступ султанської армії, завдати їй повного розгрому, захистити українські землі від грабежів, а український народ – від турецького ярма.
Стратегічний задум Сагайдачного полягав у тому, аби не допустити ворога на українські землі як частину Речі Посполитої і завдати йому поразки якнайшвидше поблизу Хотина – міста на українському кордоні з Молдовою.
"Сагайдачний підійшов до Хотину уночі з 40 000 козаків і раптом напав на турецький табор; козаки кинулися на турків і повбивали їх кілька десятків тисяч. Так Сагайдачний перейшов через увесь турецький стан до табору королевича, із ним поєднався. Після сорокаденної облоги козацького табору і польського, осібного від козаків, турки усіма силами насунули на козаків, але вони їх одбили і погнали аж до самого стану турецького і там так притиснули, що турки думали вже піддатися, якби коронний гетьман литовський Ходкевич на той час дав був помочи. Але він не зробив того, бо не схотів оддати слави козакам. Тільки з поміччю козаків полякам пощастило з невеликими силами подужати велике турецьке військо. Сагайдачний врятував од турків не тільки польське військо, але й усю Польську державу"
З ранку до вечора, а потім з невеликими перервами і в наступні дні, точилися криваві бої. Козаки вистояли, незважаючи на те, що противник значно перевищував їх силою. Запорожці добивалися успіху мужністю, вмілою воєнною тактикою. Вони застосовували у своїх діях нічні вилазки у ворожий тил, які давали вагомі результати. Неодноразово козаків у таку вилазку водив сам Петро Сагайдачний.
Завершилася битва перемогою об'єднаних сил Речі Посполитої та українського козацтва. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили запорізькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. В результаті поразки під Хотином османський султан Осман II був змушений припинити війну.
Хто підходить до фортеці, той ще здалеку бачить величний пам'ятник –зображення уславленого полководця, українського гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного.
До 400-річчя Хотинської битви «Укрпошта» спільно з Польщею та Литвою випустила поштовий блок з маркою «Юзеф Брандт. Битва під Хотином (1867)»
400-річчя Хотинської битви урочисто відзначатимуть з 8 по 10 жовтня у Хотині. Дата обрана не випадково, адже 9 жовтня 1621 року під містом Хотин підписаний історичний документ - Хотинський мирний договір між Річчю Посполитою та Османською імперією.
сайт Державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця"
Підготувала провідний методист Бойко Ю. О.