Джейн Остін (Jane Austen) вважають «Першою леді» англійської літератури та засновницею «дамського роману».
Її твори обов'язкові для вивчення у всіх коледжах і університетах Великобританії.
Книги Джейн Остін є визнаними шедеврами і підкорюють щирістю та простотою сюжету на тлі глибокого психологічного проникнення в душі героїв та іронічного, м'якого, справжнього «англійського» гумору.
Ще Вальтер Скотт, перший поціновувач творів Джейн Остін, захоплювався її образотворчим даром, тонким і глибоким розумінням людських відносин та блискучими іронічними діалогами.
Понад два століття не слабшає читацький інтерес до романів цієї письменниці. Навіть в XXI столітті авторку ніяк не назвеш старомодною, оскільки мода змінюється, а Джейн Остін залишається.
Її твори читають після складного дня, щоб відпочити перед сном, у поїзді, щоб дорога не здавалася такою довгою, вночі, марно обіцяючи собі, що наступний розділ буде останнім.
Її твори екранізували безліч разів, переписували на свій лад, вони надихали творити щось нове, таке ж чуттєве, ніжне і близьке до серця. Чи живе десь дівчина, яка жодного разу не чула про «Гордість та упередження» – найвідоміший роман Джейн Остін?
Шедевр англійської літератури "Гордість та упередження" був уперше опублікований в 1813 році і до цього часу не втрачає своєї чарівності, залишаючись одним з найпопулярніших романів усіх часів.
На початок ХХІ століття у світі продано понад 20 млн. примірників цього роману.
Роман «Гордість та упередження» проголошено кращою книгою всіх часів і народів, він займає перші позиції у рейтингах:
200 найкращих книг всіх часів за версією BBC,
100 найкращих книг за версією журналу Time,
100 найкращих книг усіх часів журналу Newsweek.
Дотепна комедія моралі, яка вийшла з-під пера Джейн Остін, отримала значну увагу з боку критиків і проклала шлях до тих прообразів, які можна знайти і в сучасній літературі.
На тлі побуту англійського провінційного суспільства, звичаї якого автор описує з тонкою іронією і дивовижною спостережливістю, розгортається чудова суперечка між гордим містером Дарсі і упередженою Елізабет Беннет.
Завдяки витонченому стилю письменниці, сторінка за сторінкою, в серці головної героїні роману розквітає чуттєва і безневинна любов, що не знає жодних перешкод.
Але не лише майстерність написання сприяла такій популярності книг Джейн Остін.
Феномен популярності письменниці неможливий без кінематографу. Часто, прочитавши гарну книгу, ми хочемо ще раз пережити ті емоції, які подарував нам автор. І тоді на допомогу приходить фільм-екранізація.
Кількість екранізацій творів Джейн Остін наблизилася до ста (за цим показником письменниця – друга після В. Шекспіра).
Хтось стверджує, що фільм не може показати усієї глибини книжки.
Як можна передати атмосферу книжки через відеокамеру?
Режисери мають свої секрети вдалого кіно.
З усіх творів Джейн Остін, які були представлені на великому екрані, роман «Гордість та упередження» зазнав найбільшу кількість екранізацій – 10.
Найбільш вдалими та наближеними до книги вважаються дві кіноверсії – 1995 та 2005 років.
Пропонуємо читачам не тільки насолодитись красою слова письменниці, а й поглянути на улюблених героїв на екрані.
«Гордость и предубеждение» (Великобритания, 1995)
Англійський режисер Саймон Ленгтон на ВВС створив 6-серійний міні-серіал. Цю кінороботу називають зразковою. Роль головної героїні виконала Дженніфер Елі. Роль містера Дарсі зіграв Колін Ферт.
Екранізація 1995 року вважається глядачами кращою не тільки через вибір та гру акторів. У цьому фільмі все ніби зійшло зі сторінок роману: чудові костюми, розкішні інтер'єри, пейзажі старої сільської Англії, любовні інтриги і романтичні почуття.
Відео дивіться тут
«Гордость и предубеждение» (Великобритания, 2005)
У 2005 році знято нову екранізацію «Гордості та упередження». Режисером фільму став англієць Джо Райт, а виконавцями головних ролей актори Метью Макфейден і Кіра Найтлі.
Художній фільм більш динамічний, ніж попередній серіал, але талановита гра акторів, прекрасні пейзажі та чудова музика роблять його неповторним.
Відео дивіться тут
Немає пояснення, чому романи Джейн Остін такі актуальні дотепер, через 200 років після їх написання.
Парадокс: чим далі авторка від нас у часі, тим її твори зрозуміліші читачам, а слава – більша.
Тож нехай за Джейн Остін промовляють її романи, які дарують читачам стільки насолоди!