Григорій Савич Сковорода – унікальна особистість, перший самостійний філософ України.
Шанувати кращих синів народу – почесний обов’язок діячів мистецтва. Щодо Сковороди це робили художники слова, ваятелі скульптури, митці графіки й живопису, музики.
Сковорода в живописі
Духовний образ людини, тим паче генія, не можна цілком уявити без портрета. Бодай була б це замальовка справжнього митця чи обрис якогось умільця — все одно вони залишають для нащадків риси своїх сучасників.
Музей-майстерня Івана Кавалерідзе до святкування у 2022 році ювілейних дат двох геніальних постатей: Григорія Сковороди та Івана Кавалерідзе представила міжнародний мистецький проєкт «Світ їх не впіймав».
В експозиції взяли участь близько 100 творів живопису, графіки та скульптури 65 сучасних митців з 10 країн світу, серед яких: Україна, Польща, Грузія, Литва, Італія, Словаччина, Ізраїль, Азербайджан та Австралія.
Цей проєкт про 300-ліття Григорія Сковороди, постать якого надихала Кавалерідзе протягом усього його життя. Адже саме Іван Петрович є тим, хто через узагальненість форм, виразність пластичних рішень породжує відчуття життєвої правди у своїх роботах присвячених Григорію Сковороді.
зазначає директор та куратор виставки Олександр Юнін
Як і Григорію Сковороді, художникам, які втілювали його образ в мистецтві, притаманна внутрішня цілісність, що заснована на усвідомленні і затвердженні загальнолюдських духовних цінностей.
Сковорода в скульптурі
Пам'ятники Сковороді є на території трьох меморіальних музеїв, у містах та місцевостях, де бував Сковорода, на територіях навчальних закладів названих його іменем.
Оскільки не збереглось прижиттєвого фотозображення чи портрета з натури (лише копії портрету, створеного незадовго до смерті Сковороди, але по пам'яті художника), то скульптури не могли відтворити портретну схожість, авторам доводилось орієнтуватись на своє сприйняття й внутрішнє бачення.
Образ Григорія Сковороди у скульптурі XX — початку XXI століття
Автори: Наталія Кубриш та Андрій Тарасенко
Досліджено образ Григорія Сковороди у монументальній і станковій скульптурі України XX — початку XXI століття. Показано, що головною ідеєю розглянутих скульптурних образів Г. С. Сковороди є духовна подорож до своєї сутності. Відзначено, що увічнення образу мислителя засобами образотворчого мистецтва дає можливість утвердження національної самосвідомості та духовного самопізнання в контексті глобалізації культури.
Сковорода в кіномистецтві
«Григорій Сковорода» — радянський повнометражний художній біографічний фільм 1958 року режисера Івана Кавалерідзе.
Ролан Сергієнко. Документальна кінострічка «Відкрий себе. Григорій Сковорода», 1972 р. За створення фільму творча група удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Юрій Зморович, Анатолій Кучеренко. «І світ мене не впіймав…» , 2004 р.
В музиці
Значну роль музики у житті та творчості Григорія Сковороди констатували майже всі, хто писав про нього. Дослідники творчості Г. Сковороди віддавна звернули увагу на музичну основу його творів. Загальновідомий факт, що ліричні вірші українського філософа-поета, які він сам окреслив як «пісні» у збірці «Сад божественних пісень», були покладені на музику й надовго ввійшли до репертуару слобожанських кобзарів та лірників. Г. Сковорода був одним із найкращих альтів Києво-Могилянської академії, завдяки чому він став переможцем відбірного конкурсу в Глухові.
Всі мемуаристи відзначають, що Григорій Сковорода був чудовим співаком і композитором, майстерно грав на різних інструментах. Пісенні інтертексти та музичні асоціації містяться не тільки у його ліриці, а й у трактатах, діалогах, притчах, байках.
Вірш «Всякому місту — звичай і права...» входить до репертуару багатьох сучасних кобзарів-виконавців
Багато віршів Григорія Сковороди покладені на музику. Зокрема, український композитор Леонід Грабовський створив цикл «Temnere Mortem» (1991).
З 4 до 11 грудня в «Українському домі» відкриють мистецький проєкт «Світ Сковороди».
«Світ Сковороди» — мистецький проєкт, що представить різноманіття спадщини Сковороди, наскрізною темою якої завжди була ідея свободи. Закріпачення, зникнення козацтва, масові заворушення та спроби знищити українську культуру як таку — умови, в яких жив і творив Григорій Сковорода. Ідеї персональної свободи, які сповідував письменник, прорізали темряву епохи — та стали світлом надії для багатьох українців.
Підготувала провідний бібліотекар Бойко Ю. О.