Закінчив філологічний факультет СумДПУ імені А. С. Макаренка та школу IREX U-Media: головних редакторів, газетних менеджерів, бізнес-тренерів для мас-медіа.
Свою кар'єру він почав як журналіст.
Чому журналістика? Чому саме цей фах обрали для себе?
Це випадковість. Був 1993 рік, я одружений, у нас маленька дитина, грошей не було, і їх треба було заробляти. Я шукав роботу, і зустрів людину, яка створювала газету. Мені запропонували – я погодився, і так став головним редактором видання у 25 років. Думаю, що на той час я був наймолодшим головним редактором в країні.
У 1997 р. «Уик-энд» став газетою «Теленеделя-Сумы». «Теленеделя» тоді був найпотужнішим медіахолдингом (наступна назва – «Український медіа-холдинг»), який контролював понад 200 друкованих видань та кілька радіостанцій. В той час був автором і ведучим кількох інформаційно-розважальних програм на ТРК «Відікон».
Майже все своє життя Євген Положій мешкає в Сумах. Захоплюється читанням і подорожами, надає перевагу бюджетним подорожам в автономному режимі та автостопу. Девіз його подорожей: «Більше побачити, більше проїхати, менше витратити».
Подорожував. Це було до війни. Я багато читав про людей, які мандрують, бачив фотографії, ми писали про них в газетах, коли вони приїздили зі своїми лекціями, розповідями в Суми, читав в інтернеті про далекі країни, і мені дуже хотілося поїхати кудись. Одного дня сказав — я їду. Зібрав рюкзак, купив довідник по Близькому Сходу, квиток на літак і полетів. Спочатку Єгипет, потім Йорданія, Сирія, Туреччина, ці країни ми об’їздили автостопом з товаришем. Пізніше ми подорожували 2,5 місяці в Індії, Непалі, Бангладеші. Це було круто.
Це війна. Війна, розумієте? А на війні людина перестає бути людиною, вона переходить в іншу якість, перескакує на якусь іншу гілку свого розвитку, паралельну; і наш солдат у цьому плані нічим від німця не відрізнявся, навіть інколи жорстокіше себе поводили, бо помста горіла в серцях, а інколи — і просто звичайна звірячість, не потрібно цього приховувати, бо це війна, і людина, за великим рахунком, перед обличчям смерті за себе перестає відповідати як за розумну істоту, як за людину, розумієте? Ось про це потрібно дітям розповідати, щоб із них люди виросли - про жорстокість і невблаганність війни, про кров, насилля, смерть, а не про подвиги, після яких дітям у людей стріляти хочеться, і грань поміж життям і смертю стирається...
Війна — це суміш потворних ідей, пропаганди насилля, амбіцій окремих лідерів і оманливих уявлень народів про свою винятковість і винятковість свого лідера. Література певним чином є квінтесенцією і одночасно авторською реакцією на процеси, що відбуваються в суспільстві.
Корисні посилання
Положій Євген Вікторович. Вікіпедія
Євген Положій. Сторінка Facebook
Про журналістику, подорожі, Майдан та війну: ексклюзивне інтерв’ю Євгена Положія у Полтаві
Євген Положій: «Я був свідомий, що в окупації мені не пробачать правди в романі «Іловайськ»
Письменник Євген Положій — про українське кіно, сучасну літературу та війну на Донбасі
Підготувала головний методист Бойко Ю. О.